Тема: алгоритми опрацювання величин.

Мета: навчитися складати та виконувати алгоритми з величинами числового типу в середовищі програмування Free Pascal. Після виконання роботи учень:

• має уявлення про величини і типи величин;
• знає зміст понять змінна і константа;
• описує:
  • числові типи величин;
  • властивості величин числового типу;
• класифікує: числові типи величин;
• вміє:

  • складати алгоритми опрацювання величин числового типу;

  • складати, редагувати, налагоджувати та виконувати програми опрацювання числових величин у навчальному середовищі програмування Free Pascal;

  • аналізувати результати виконання програм опрацювання величин числового типу;

  • налагоджувати програму та виконувати її у покроковому режимі в навчальному середовищі програмування Free Pascal.

Обладнання: ПК з встановленими ОС і середовищем програмування Free Pascal.

Хід уроку

1. Організаційний момент
Привітання з класом. Перевірка домашнього завдання.

2. Актуалізація опорних знань
Означити або описати поняття, розглянуті на попередньому уроці й виділені жирним шрифтом у тексті.

Елементи синтаксису Pascal —
використання розділових знаків для відокремлення чи вказання:

; — вказівок;
, — елементів списків;
. — цілої частини числа від дробової;
.. — меж неперервного діапазону;
' ' — символів або рядків тексту;
( ) — виразів і списків;
[ ] — індексу чи діапазону індексів масиву;
(* *) або { } — коментарів;
: — міток;
$ — шістнадцяткового коду;
^ — символ керування.

Описова частина містить опис всього, що буде надалі використано у програмі:

uses <назва1>,<назва2> ...; — приєднання бібліотек та модулів;

label <назва1>,<назва2> ...;— оголошення (перелік) міток;

type
<назва1>=<опис1 через наявні типи>;
<назва2>=<опис2 через наявні типи>...; — опис типів даних;

const
<назва1>[:тип]=<значення1>;
<назва2>[:тип]=<значення2> ...; — оголошення сталих (величин), значення яких не буде змінено протягом виконання програми. При спробі змінити сталу буде вказано на помилку на етапі компіляції;

var <назва1>, <назва2>... :<тип> — оголошення змінних;

procedure <назва>
[параметри];
[опис локальних змінних]
[вказівки] — оголошення процедури;

function <назва>
[параметри] : <тип>
[опис локальних змінних]
[вказівки] — оголошення функцій користувача;

Величина — одиниця даних, якими оперує програма. Вона має такі властивості:

• назва (ідентифікатор) — послідовність літер латиниці, цифр і нижнього підкреслювання «_», на початку — обов'язково літера;

• тип — визначає обсяг відведеної пам'яті, можливі дії, правила тлумачення бітів пам'яті та множину допустимих значень. Мова Pascal не предбачає зміни типу змінної протягом виконання програми;

• розмірність — проста або складена (структурована);

• значення — елемент множини допустимих значень величини. Це єдина властивість змінної, яку можливо змінити протягом виконання програми, написаною мовою Pascal.

Цілі числові типи

Дійсні числові типи

Символьний тип char передбачає використання символів всієї кодової таблиці комп'ютера ASCII (літер, цифр, спеціальних символів). Цей тип є впорядкованим і порядковим (порівнюють коди символів). Символьну сталу записують як символ, взятий в апострофи. Наприклад, '$'.

Логічний тип boolean описує величину, що може бути лише хибною (false) або істиною (true), але на збереження якого відводять 1 байт.

3. Вивчення нового матеріалу
Кожне із завдань 1, 2, 3 розв'язувати за допомогою конкурсу ідей, після чого порівнювати отримане розв'язання з поданим демонстраційним.

Завдання 1. Розв'язання рівняння ax + b = 0 на множині дійсних чисел.

Алгоритм

1. Ввести (зчитати) величини a, b.
2. Якщо a ≠ 0, вивести:
   • повідомлення: «Рівняння має єдиний корінь»;
   • величину x = – b/a,
   інакше:
   • якщо b ≠ 0, вивести повідомлення: «Рівняння не має коренів»;
   • інакше вивести повідомлення: «Коренем рівняння є будь-яке число».

var a,b,x: real;
begin
write('Введіть коефіцієнти лінійного рівняння a, b:');
readln(a,b);
if a<>0 then writeln ('Рівняння має один корінь ',-b/a)
        else if b=0 then writeln('Корінь рівняння - будь-яке число')
                    else writeln('Рівняння не має коренів')
end.

Завдання 2. Визначити, яка з двох дат передує іншій, не перевіряючи коректність даних.

Алгоритм

1. При j = 1, 2:
   • ввести вхідні дані d, m, y — число, номер місяця й рік;
   • обчислити n_j = d + 31(m + 12y).
2. Вивести відповідь, виходячи з того, що та дата j передує, для якої число n_j менше.

var d,m,y,n1,n2: longint;
function n(j: byte):longint;
begin
  write ('Задайте',j,'-у дату: ');
  readln(d,m,y);
  n:=d+31*(m+12*y);
end;
begin
  n1:=n(1);
  n2:=n(2);
if n1=n2 then writeln('Перша дата збігається з другою') else
if n1<n2 then writeln('Перша дата передує другій')
         else writeln('Друга дата передує першій');
end.

Завдання 3. Визначення виду трикутника за градусною мірою двох його кутів.

Алгоритм

1. Ввести величини A, B.

2. Обчислити C = 180 – A – B.

3. Якщо хоча б одна з величин A, B, C не є додатною, вивести повідомлення про те, що трикутника з такими кутами не існує, і завершити виконання програми.

4. Якщо всі кути будуть однакові, вивести повідомлення про те, що трикутник є рівностороннім, і завершити виконання програми.

5. Якщо будь-які два кути однакові, вивести повідомлення про те, що трикутник є рівнобедреним, інакше вивести повідомлення, що він є різностороннім.

6. Якщо один з кутів прямий (градусна міра дорівнює 90), вивести повідомлення про те, що трикутник є прямокутним.

7. Якщо один з кутів тупий (градусна міра перевищує 90), вивести повідомлення про те, що трикутник є тупокутним.

8. Якщо усі кути гострі (градусна міра менша ніж 90), вивести повідомлення про те, що трикутник є гострокутним.

var A, B, C: real;
begin
  write('Введіть величини A, B:');
  readln(A,B);
  C:=180-(A+B);
  if (A<=0) or (B<=0) or (C<=0) then begin
    writeln ('Трикутника з такими кутами не існує');
                                           halt end;
  if (A=B) and (B=C) then                     begin
    writeln ('Трикутник є рівностороннім');
                                           halt end;
  if (A=90)  or (B=90)  or (C=90) then write ('Трикутник прямокутний ');
  if (A>90)  or (B>90)  or (C>90) then write ('Трикутник тупокутний ');
  if (A<90) and (B<90) and (C<90) then write ('Трикутник гострокутний ');
  if (A=B) or (A=C) or (B=C) then writeln('i рівнобедрений')
                             else writeln('i різносторонній')
end.

4. Інструктаж з ТБ
5. Закріплення вивченого матеріалу

Завантажити інтегроване середовище програмування Free Pascal і для кожного з розглянутих завдань 1, 2 і 3 робити таке:

• виконати вказівку меню File / New;
• набрати текст прогами;
• компілювати (Alt + F9) і виправляти до успішної компіляції;
• записати коректні вхідні дані, для яких шлях виконання алгоритму різний;
• виконувати програму (Ctrl + F9) і вводити всі записані набори даних;
• у разі помилки виправляти коди або повідомляти вчителя;
• про успішну роботу програми повідомити вчителя.

6. Підбиття підсумків уроку
Виставлення оцінок.

7. Домашнє завдання

1. Скласти блок-схему й написати програму для з'ясування, чи існує трикутник з даними довжинами сторін.

2. Скласти блок-схему й написати програму розв'язання рівняння a/x + b = 0 на множині дійсних чисел.

Текст упорядкувала Подковська Тетяна Олексіївна, вчитель спеціалізованої школи № 185 Святошинського району міста Києва, під час виконання випускної роботи на курсах підвищення кваліфікації з 28.10.2013 по 27.12.2013 року.