Qt — багатоплатформний інструмент розробки програмного забезпечення мовою С++, що містить усі основні класи для елементів графічного інтерфейсу, для роботи з мережею, базами даних, OpenGL, SVG і XML, нитками.

Нитка — англійською thread або thread of execution (нитка виконання), інколи кажуть потік виконання — спосіб програми розділити себе на паралельні задачі. В системах з одним процесором багатопотоковість реалізовано поділом часу виконання («квантування часу»): процесор послідовно перемикається між різними потоками. Це перемикання відбувається настільки швидко, що у кінцевого користувача виникає враження одночасного виконання. На багатопроцесорних чи на багатоядерних системах робота потоків здійснюється справді одночасно різними процесорами або різними ядрами процесора.

Qt можна використати в інших мовах програмування: Ada (QtAda), C# (Qyoto/Kimono), Java (Qt Jambi), Qt Jambi, Node.js, Pascal, Perl, PHP (PHP-Qt), Ruby (QtRuby), та Python (PyQt, PySide).

Qt — це потужний засіб створення графічних інтерфейсів, що допомогає зменшити вимоги до адаптації програми на кінцевій платформі і зосередитися на задачі та алгоритмах її вирішення, а не на проблемах сумісності з операційною системою.

Qt Creator — багатоплатформне інтегроване середовище програмування мовою С++, спеціалізоване для використання Qt. Хоча є можливість під'єднати Qt, наприклад, до Code Blocks.

Qt Creator розроблена норвезькою компанією Trolltech, яку у 2008 році поглинула Nokia. Анонс проекту проведено в жовтні 2008 року. Публічну бета-версію проекту було опубліковано 30 жовтня 2008 року. Фінальний випуск відбувся 3 березня 2009 року (разом з виходом Qt 4.5). Після укладення стратегічної спілки з Microsoft Nokia втратила інтерес до розвитку технологій Qt. У березні 2011 фінська компанія Digia, оголосила про укладення угоди з Nokia про викуп прав на комерційне ліцензування та надання послуг з підтримки розробки з використанням бібліотеки Qt. У вересні 2012 Nokia повністю відмовилася від Qt і Digia викупила у Nokia весь бізнес і програмні технології, пов'язані з Qt.

Крім комерційної версії є вільнопоширювана, яку можна запозичити з офіційного сайту проекту.

Для ОС Linux Mint чи Ubuntu (cтаном на 4 червня 2018 року) встановлювач можна завантажити з відповідної сторінки. Після цього потрібно перейти у теку, що містить завантажений файл qt-unified-linux-x64-3.0.4-online.run, дати дозвіл на його використання і запустити на виконання. Інакше кажучи, виконати такі вказівки Терміналу:

cd Завантаження
sudo chmod +x qt-unified-linux-x64-3.0.4-online.run
sudo ./qt-unified-linux-x64-3.0.4-online.run

Проілюструємо процес втановлення наступними 9 зображеннями, що не потребують коментарів.

Останній етап може тривати кілька годин.

У бібліотеці Qt використовують поняття віджета (англійською Widget — пристосування), як елемента GUI-інтерфейсу (GUI — graphical user interface — графічний інтерфейс користвача). Мінімальний загальний набір властивостей таких елементів подано класом QtWidget.

Далі подано опис частини інтерфейсу Qt Creator 4.6.1.

Вікно програми Qt Creator після завантаження середовища Qt Creator має такий вигляд:

Якщо розтягнути вікно програми, у нижній частині екрану можна побачити повні назви відповідних вкладень. При бажанні деякі з них можна вимкнути.

Відкриття наявного проекту. Якби протягом попередніх сеансів роботи було відкрито якісь проекти, їх перелік було би відображено у вікні праворуч під словами Recent Projects (Останні Проекти). У цьому випадку їх можна було би відкрити, клацнувши лівою кнопкою миша на назві проекту. Інакше потрібно:

• або натиснути кнопку Open Project (Відкрити проект);
• або натиснути клавіші Ctrl + O;
• або використати вказівку меню Файл / Відкрити файл або проект.

Створення нового проекту:

• або натиснути кнопку Новий проект;
• або натиснути клавіші Ctrl + N;
• або використати вказівку меню Файл / Відкрити файл або проект.

Після цього є можливість вибрати один з 5 варіантів:

• програма;
• бібліотека;
• інший проект;
• проект не Qt;
• імпортувати проект.

Після здійснення вибору буде створено кілька файлів-заготовок. Наприклад, запуск щойно створеної проекту Qt Widgets з назвою 1 і назвою класу як усталено (mainwindow) призведе до створення у теці проекту (1) таких файлів:

• 1.pro зберігає основні налаштування програми: под'єднувані модулі, форми, файли з кодом і файли заголовків. Для поданого прикладу це:

  • модулі: core, gui;
  • код у main.cpp и mywindows.cpp;
  • форму дизайнера mywindows.ui;
  • файл заголовку mywindows.h;
  • назва проекту 1;

• 1.pro.user — файл з результатами конфігурування проекту;
• main.cpp — частина коду програми;
• mainwindow.cpp — частина коду програми;
• mainwindow.h — файл заголовку програми;
• mainwindow.ui — файл форми дизайнера.

Дії з відкритим проектом

виконують з допомогою кнопок у лівому нижньому куті вікна програми:
Запустити — Ctrl + R;
Почати зневадження — F5;
Зібрати проект … — Ctrl + B.

Наприклад, запуск щойно створеної (ненаповненої) програми Qt Widgets (Запустити чи Почати зневадження) призводить до появи такого вікна.

Редагування коду здійснюють на вкладинці Редактор, вибравши файл з відображених у полі Відкриті документи.

Налаштування побудови й виконання здійснюють на вкладенні Проекти.

Наприклад, для введення даних з клавіатури необхідно виставити мітку Запускати в терміналі — див. малюнок вище.

Відлагодження програми здійснюють на вкладенні Debug (Відлагодити), що надає можливість переглядати значення величин у правому верхньому куті вікна програми.

При спробі редагувати код форми

у попередніх версіях виводили повідомлення: «This file can only be edited in Design mode» (Цей файл можна редагувати лише у режимі дизайну), а в поточній буде здійснено перехід до наочного редагування форми.

Наочне редагування форми здійснюють на вкладенні Design (Дизайн), що надає доступ до великої кількості елементів керування.

Текст упорядкував Олександр Рудик.