Не стільки того світу, що у вікні.
1. Поточний стан
Зараз відсутні усталені джерела фінансування ліцензійно-чистого програмного забезпечення в освітніх навчальних закладах Києва зокрема і України загалом. У зв’язку з цим і завершенням строків дії ліцензій програмного забезпечення виробництва Microsoft у цілому дедалі гостріше постає проблема переходу на альтернативне ліцензійно чисте вільно поширюване програмне забезпечення. Зауважимо: безкоштовне не означає гірше. Наприклад, авторська видавнича система LaTeX з 80-х років ХХ століття й досі залишається найкращою для створення текстів (і презентацій з ХХІ століття) зі складними математичними формулами. Для пересічного українця зрозумілішим є приклад використання Ubuntu (різновид Linux) працівниками банку, які «сидять на грошах». Наприклад, Приватбанку.
Навіть за наявності коштів в окремих навчальних закладах не можна звужувати вивчення інформаційних технологій до однієї платформи. Хоча б для того, щоб надати якісну й різносторонню освіту.
При цьому вчителі не можуть перекласти відповідальність за вибір програмного забезпечення на адміністрацію або чиновників профільного міністерства. У пояснювальній записці до Державної навчальної програми з інформатики для 5–9 класів, чинної з 2013–2014 навчального року, відповідальність за вибір програмного забезпечення покладено саме на вчителя. Перед розподілом навчальних годин на вивчення розділів програми записано таке: «Вибір певних операційних систем, програмних та апаратних платформ, програмних засобів здійснює вчитель».
З фінансово-правовим обґрунтуванням переходу тісно пов'язанні міркування щодо моральності використання платного ПЗ у навчальних закладах України. Якщо все гаразд у навчальних кабінетах, то з цього не випливає, що все гаразд з учнівськими і студентськими ПК при наявному рівні доходів в Україні. Не можна привчати учнів чи студентів використовувати крадене. Така освіта не має права на існування.
Від питань моралі тих, хто вчить і кого вчать, перейдемо до моралі тих, хто керує. Витрачати кошти комунального чи державного бюджетів на аналоги вільно поширюваного ПЗ аморально у той час, коли не вистачає коштів на медичну допомогу, щоб рятувати людям життям.
Проблема має і кримінальне забарвлення (стаття 367 «Службова недбалість» чинного кримінального кодексу України, опублікована за адресою: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page11).
Проблема має і міжнародне звучання. Підмочено репутацію країни, що посіла перше місце щодо використання піратського програмного забезпечення. Крихти з державного бюджету, можливо, вирішать проблему Windows-сумісних технологій для установ державного управління. А що робити організаціям комунального підпорядкування? Що робити освітнім закладам?
Використання Linux-сумісних технологій продиктовано не лише фінансовими, правовими і моральними причинами або бажанням повно і різносторонньо викладати інформатику. Є ще й міркуваннями престижу:
26–27 січня 2013 року у місті Переславлі-Заліському (Росія) проведено VIII конференцію «Вільне програмне забезпечення у вищій школі»;
18 травня 2012 року проведено ІІ міську науково-практичну конференцію щодо вільного програмного забезпечення «Вільні програми — ресурс інноваційного розвитку школи»;
у Массачу́сетському технологічному інституті (Massachusetts Institute of Technology або MIT) студенти-інформатики використовують саме Ubuntu.
Подано лише три факти. Але яких красномовних. Перелік таких фактів при бажанні можна продовжити.
Будь-якої з перелічених вище причин достатньо для того, щоб на кожному новому ПК в українському навчальному закладі будь-якого рівня обов'язково встановити програмне забезпечення (операційну систему, офісний пакет, редактори векторної і растрової графіки) на платформі Linux. Якщо є можливість, то і на наявних ПК. Звичайно, останні версії, наприклад, Linux Mint KDE на морально застарілі ПК не стануть. Як і не стане на них і Windows 8. Але серед попередніх версій та інших редакцій можна підібрати щось прийнятне. Наприклад (з досвіду автора), при тактовій частоті 1,8 GHz і оперативній пам'яті 256 МB можна використовувати Linux Mint Gnome 11 Katya.
Освіту у галузі інформатики та інформаційних технологій потрібно зробити платформно незалежною. У тому числі для збереження єдності освітнього простору. Забезпечення можливості переходу до Linux-сумісних технологій дозволить нам перебувати в одній освітній парадигмі з провідними навчальними закладами і одночасно виконувати нагальні завдання щодо викладання інформаційних технологій.
До 2012 року рекомендації профільного міністерства передбачали використання лише рекомендованого програмного забезпечення. Самі ці рекомендації не містили переліку відповідного програмного забезпечення. Навчальні програми містили (й містять) лише орієнтовні переліки програмного забезпечення. З ліцензійного безкоштовного програмного забезпечення згадано лише операційну систему Linux. І лише при вивченні операційних систем. Усі підручники й збірки питань для ДПА орієнтовані на вивчення ОС Windows і платного Windows-сумісного програмного забезпечення. Маємо яскраве свідчення неуважного ставлення до даної проблеми з боку профільного міністерства і НАПН.
2. Перші кроки
У червні 2012 року з моєї ініціативи рекомендації до вивчення інформатики містять такий абзац:
«Використовувати в процесі навчання інформатики можна тільки те навчальне програмне забезпечення і навчально-методичну літературу, яке рекомендоване МОНмолодьспортом. Щодо іншого програмного забезпечення (операційна система, офісні програми, графічні редактори, програми опрацювання аудіо та відео тощо): дозволено використання такого програмного забезпечення, яке гарантує виконання навчальної програми й еквівалентне тому, що перелічене в орієнтовних переліках навчальних програм. Наприклад, Linux (Ubuntu чи Mint) + LibreOffice + Gimp + Inkscape у поєднанні з іншим поширюваним Linux-сумісним ПЗ за вибором учителя».
Ubuntu — найпоширеніша версія Linux. Linux Mint — надбудова над Ubuntu з найдружнішим інтерфейсом, що нагадує на перших кроках інтерфейс Windows. Вибір останньої є суто політичним кроком, що полегшить перехід до використання операційної системи з ядром Linux. Рекомендації на 2013/2014 навчальний рік містять ці самі слова без будь-яких змін.
Але одних рекомендацій замало. Потрібно освіти весь технологічний ланцюг переходу на іншу платформу. При встановленні ОС з ядром Linux можна вибрати українську мову встановлення і отримувати вказівки крок за кроком. Але краще прочитати про весь шлях перед тим, як рушити у путь. Офіційний сайт Ubuntu містить такий опис лише англійською мовою і не передбачає публікацію опису іншими мовами. Офіційний сайт Linux Mint таку можливість надає. Посібник користувача Linux Mint для редакцій Mate і KDE було опубліковано на офіційному сайті проекту Linux Mint у липні 2012 року. Переклад українською мовою здійснено мною у травні-червні 2012 року з доповненнями щодо:
За деяких налаштувань локальної мережі останній опис завий, за інших — необхідний. Крім детального опису встановлення, спільного або схожого для всіх редакцій і версій, такий посібник містить виклад принципів використання Linux-сумісного програмного забезпечення. Таким чином, зроблено все для осмисленого встановлення надійних і вільно поширюваних операційних систем, які вже мають чудовий україномовний інтерфейс і довідку. До речі, недолугість перекладу «україномовної» версії MS Windows і MS Office — вагома причина уникати використання цих програмних засобів в українських навчальних закладах або, щонайменше, зменшити час їхнього використання.
Про кожне полегшення шляху до Linux-сумісного програмного забезпечення бажано напряму повідомляти вчителям. Через них достукаємося до учнів. А вони — майбутні користувачі — самі вже вирішуватимуть, яке ПЗ їм найкраще використовувати. 29 серпня 2012 року на конференції вчителів інформатики міста Києва оголошено, що у найближчі роки на курсах удосконалення вчителів інформатики останнім буде надано можливість ознайомитися з операційною системою Linux Mint KDE та програмним забезпеченням, придатним для встановлення і під Windows, і під Linux. Учасникам конференції оголошення про публікацію на сайті «Київські учнівські олімпіади з інформаційних технологій» сторінки з інформацією для слухачів курсів, де зібрано посилання на ресурси глобальної мережі — офіційні сайти розробників програмного забезпечення і навчальні матеріали. Матеріали, посилання на які опубліковані до 29.08.2012, дають можливість, самостійно опанувати новим для них ПЗ на основі знань щодо Windows-сумісних технологій. У тому числі, і вчителям інформатики. Саме вони (вчителі інформатики) можуть стати провідниками переходу до платформно незалежних інформатики й інформатизації на основі використання програмного забезпечення, що має версії під операційні системи різного типу.
На згаданому сайті опубліковано доповідну записку (Директора ІППО Ректору КУ ім. Б.Грінченка) щодо встановлення програмного забезпечення з можливим переліком програмного забезпечення й порадами щодо встановлення інтегрованих середовищ програмування. Цими порадами можна скористатися для встановлення й іншого програмного забезпечення не з репозиторіїв. З тексту доповідної відвідувачі сайту можуть легко переконатися у наявності і різноманітності вільно поширюваного ПЗ ще до встановлення операційної системи. Чесно кажучи, частину програмного забезпечення продубльовано, бо вказано ПЗ для редакцій MATE і KDE. Для задоволення вимог навчальних програм додатково до ПЗ із завантажувального диску, що містить LibreOffice, GIMP і компілятор мови С++, достатньо встановити таке (курсивом вказано не згадане у записці програмне забезпечення):
Примітка. Вже після проведення конференції доповідач познайомився з роботою такого програмного забезпечення:
Для більшості вчителів пропозиція використовувати LaTeX — несподівана. Цей засіб не наочного програмування виведення тексту традиційно уникають вивчати у педагогічних вишах. Переважна більшості учнів загально освітніх закладів ніколи в житті не почують про його існування. Все це правда. Але зауважимо таке:
ті, хто у майбутньому буде серйозно займатися математикою чи фізикою, будуть використовувати саме LaTeX, а не MS Word чи LibreOffice Writer;
для змістовних презентацій ідей, записаних математичними формулами, краще використати LaTeX (наприклад, з пакетом beamer), ніж MS Power-Point чи LibreOffice Impression;
векторну графіку Inkscape можна включити у документ LaTeX;
попереднє вивчення LaTeX істотно полегшує вивчення HTML.
Таким чином, традиційне викладання офісних технологій у класах з поглибленим вивченням математики і фізики невиправдане, виходячи з інтересів учнів. Формально перехід до LaTeX'у не суперечить чинним програмам. Але успішним такий перехід буде лише після створення ґрунтовного навчально-методичного забезпечення. Поки що використання LaTeX — це віддалена, але усвідомлена нами, перспектива.
Час, передбачений державою на удосконалення вчителів, потрібно використовувати на розв'язання найактуальніших проблем викладання дисципліни. Для українських вчителів інформатики — це перехід до платформної незалежності з перспективою повного переходу на вільно поширюване ПЗ з відкритим кодом. У червні 2012 року було упорядковано навчальні програми курсів удосконалення вчителів інформатики таким чином:
змістовне наповнення (щодо операційної системи, офісних технологій і графічних редакторів) взято з чинних на той час Державних навчальних програм для академічного і профільного рівнів загальноосвітніх навчальних закладів. Зауважимо: виклад алгоритміки й програмування чи веб-дизайну та відповідне ПЗ є платформно незалежними;
орієнтовні теми випускних робіт — це розробки уроків — практичних робіт, передбачених тими самими програмами щодо вибраного змісту.
3. Результати поступу й перспективи
Результати проведення курсів підвищення кваліфікації вчителів інформатики протягом 2012–2013 навчального року такі:
Встановлено, що немає ніяких проблем у швидкому опануванні Linux-сумісним програмним забезпеченням на основі знань про Windows-сумісне ПЗ. Щонайменше, для вчителів інформатики. Це можна здійснити навіть самостійно за виділеним змістовним наповненням модулів та з опорою на цитовані відкриті ресурси глобальної мережі. Майже всі слухачі курсів саме на курсах вперше запрацювали з Linux, LibreOffice. Графічні редактори Gimp і Inkscape були декому відомі у зв'язку з упорядкуванням проведення олімпіади з інформаційних технологій у номінації «комп'ютерна графіка» за рік до цього. Немає жодного питання чинних навчальних програм, вивчення якого неможливе на основі вільно поширюваного ПЗ. Єдина проблема (не вивчення, а подальшого використання вже наявних баз даних): наразі неможливо напряму конвертувати формати баз даних. Лише через електронні таблиці зі втратою зв'язків.
Була на курсах і приємна несподіванка, що зайвий раз підтвердила правильність вибору конкретного різновиду ПЗ. За 4 роки до курсів після переходу на нове місце роботи одна вчителька інформатики не змогла відповісти на питання батька учня щодо легальності використання наявного ПЗ у зв'язку з ... відсутністю будь-якої документації щодо придбання чи встановлення. Сім'я учня тоді щойно повернулася з Німеччини, де дотримання законності характерне і державі, і громадянам. За порадою цього батька і з його допомогою на ПК школи було встановлено ту операційну систему, яка на його думку найзручніша у використанні. Це була саме Linux Mint у редакції KDE — саме те, що використовують у нашому Університеті. Учні навіть не зразу зауважили, що працюють на зовсім іншій платформі. Думали, що чергове удосконалення того, що було до цього.
Силами курсантів створено розробки уроків — практичних робіт. Вони містять детальний опис з великою кількістю копій екрану монітора, що зробить можливим виконання роботи дистанційно і навіть самостійно без консультацій вчителя і без вивчення попереднього матеріалу. За такими розробками опанувати Linux-сумісним програмним забезпеченням зможуть і нефахівці без попередніх знань Windows-сумісних технологій. Наприклад, учні та вчителі інших предметів. З 1 липня 2013 року усі ці роботи опубліковано на сайті «Київські учнівські олімпіади з інформаційних технологій і вивчення інформатики», розташованого у глобальній мережі за адресою http://kievoit.narod.ru, на сторінці «Інформація для вчителів інформатики – слухачів курсів підвищення кваліфікації».
У розробках відсутній регламент — хронометраж дій. Залежно від компетентності учнів щодо мовлення, в одних класах матеріал добре «піде» за урок, а в інших його доведеться «розтягнути» на пару. Немає потреби подавати те, що так чи інакше буде перероблено вчителем.
З розробок вилучено текст правил техніки безпеки й опис вправ для зняття втоми, які подано окремими сторінками сайту. Ці сторінки — частина усіх наявних розробок.
Таким чином, створено істотну складову методичного забезпечення переходу до платформно незалежної інформатики в ОІППО і в загально освітніх закладах України.
Надалі плануємо таким чином «покрити» зміст програми для 5–9 класів для загальноосвітнього рівня, а потім — і решти навчальних програм. У тому числі, поки що не затверджених. Запрошуємо усіх охочих взяти посильну участь у цьому некомерційному проекті, щоб перетворити його на народний і за призначенням, і за способом створення:
Усі пропозиції просимо надсилати на адресу kievoi@yandex.ru.
4. Плавність переходу
Перехід до платформно незалежних інформатики й інформатизації не означає повну відмову від наявного платного ліцензійного програмного забезпечення. Linuх можна і бажано при можливості встановити пліч-о-пліч Windows. Назвемо 3 кроки поступу в цьому напрямку:
Встановити офісний пакет LibreOffice та графічні редактори на ПК під керуванням Windows. Цей крок не вимагає перерозподілу простору жорсткого диску. Його можна здійснити протягом навчального року. Переносна (portable) версія LibreOffice взагалі не вимагає узгодження дій працівника зі своїм керівництвом. Хіба що на використання флеш-карти.
Встановити операційну систему Linux пліч-о-пліч з Windows з усім потрібним програмним забезпеченням. Цей крок бажано робити під час канікул, щоб не переживати за можливий зрив навчального процесу. Наприклад, унаслідок зношеності деяких жорстких дисків.
Перейти до використання виключно Linux та Linux-сумісного ПЗ. Для впевненості персоналу цей крок бажано здійснити щонайменше через повний виробничий цикл (навчальний рік) після здійснення попереднього кроку.
Проаналізувавши ілюстрації випускних робіт слухачів курсів 2012/2013 навчального року, можна переконатися, що, за малим виключенням, вчителі не були схильними до радикальних кроків і працювали з платформно незалежним програмним забезпеченням у середовищі Windows (крок 1).
Учасники форумів російськомовних сайтів не рекомендують інтенсивно працювати з різними операційними системами одночасно (крок 2), щоб не викликати «роздвоєння свідомості». Але це поради одному користувачу. При використанні одного ПК багатьма користувачами при можливості потрібно дочекатися готовності всіх користувачів до здійснення наступного кроку.
У регіонах чи навчальних закладах, де є проблеми щодо якісного під'єднання до глобальної мережі чи щодо кваліфікації наявних працівників у галузі системного програмування (зауважимо: не входить по посадових обов'язків учителя), органи управління освітою мають передбачити систему надання допомоги щодо системного адміністрування. Наприклад, такої:
один системний блок типової поставки привозять у (районний) центр, де на ньому встановлюють ОС і всі потрібні оновлення, після чого його повертають у заклад;
образ жорсткого диску налаштованого ПК розливають на решту ПК з такою самою конфігурацією.
Зауважимо: оновленню підлягає і Windows-орієнтоване ПЗ з операційною системою включно. Організувати процес допомоги проблемним навчальним закладам — службовий обов'язок керівництва системою освіти незалежно від платформ (-и), на які (-у) орієнтовано викладання інформатики. Інакше кажучи, така система допомоги вже має існувати.
5. Подяки
Автор висловлює щиру подяку всім тим, без кого ця доповідь і викладені у ній результати були б неможливими:
керівництву ІППО КУ ім. Бориса Грінченка, і зокрема Директору Михайлу Федоровичу Войцехівському, який підтримав впровадження нових навчальних програм на курсах удосконалення;
працівникам НДЛ інформатизації (системні адміністратори), які встановили потрібне програмне забезпечення:
Директору Інституту суспільства Костянтину Олександровичу Линьову, який дав дозвіл проводити заняття з вчителями інформатики у навчальних аудиторіях Інституту суспільства. Саме це надало можливість знайомити з ПЗ у ході практичної роботи, а не лекційного викладу без доступу до ПК.
вчителям інформатики — слухачам курсів удосконалення у 2012/2013 навчальному році. Вони сміливо й з енергійно знайомилися з новим для себе програмним забезпеченням, після чого створювали розробки уроків — практичних робіт, які істотно полегшать роботу тим, хто йтиме за ними.
Учасники конференції (на основі доповіді конференції, яку додано) констатують таке.
З фінансових, правових і моральних міркувань викладати інформатику і поглиблювати інформатизацію освіти в Україні на основі вільно поширюваного програмного забезпечення з відкритим кодом на платформі Linux підстав істотно більше, ніж на основі платформи MS Windows. У той самий час навчально-методичне забезпечення майже повністю є платформно залежним і орієнтоване саме на використання MS Windows, MS Office та інших комерційних продуктів.
Навчальні заклади України можуть самостійно розв’язати найгострішу проблему викладання інформатики й інформатизації освітніх закладів — переходу до безплатних платформно незалежних або орієнтованих на ОС Linux інформаційних технологій — швидко, успішно, без додаткового фінансування чи зриву навчальних планів.
Учасники конференції звертаються Міністерства освіти і науки з проханням здійснити такі кроки для усунення суперечностей між фінансово-правовою політикою держави і діями МОН щодо навчально-методичного забезпечення викладання інформатики:
Узгодити перехід до платформно незалежної чи Linux-орієнтованої інформатики з критеріями оцінювання результатів навчання. Потрібно переглянути навчальні програми й завдання Державної підсумкової атестації для учнів ЗНЗ. Потрібно вилучити явні посилання на назви програмних продуктів чи особливості їхнього інтерфейсу.
Узгодити зміст навчальної літератури і навчального програмного забезпечення з сучасними тенденціями розвитку й поширення інформаційних технологій. Осмислену й послідовну політику МОН у цій галузі бажано подати настановами МОН методичним комісіям щодо надання грифів навчальній літературі і навчальному програмному забезпеченню. А саме:
підручникам з інформатики надавати гриф:
або за умови вмісту вичерпного викладу матеріалу на основі вільно поширюваного програмного забезпечення;
або за умови вмісту порівняльного опису матеріалу для обох платформ;
або для Windows-орієнтованого викладу за умови, що вже надано гриф підручнику з вичерпним викладом матеріалу на основі вільно поширюваного програмного забезпечення.
навчальному програмному забезпеченню, яке є платформно залежним і/або платним для школи чи учня, гриф не надавати. При необхідності оплати її потрібно здійснювати саме так, як закупають підручники.
Учасники конференції звертають увагу на необхідність розв'язання піднятої проблеми вже у 2013/2014 навчальному році. Бюджет 2013 року, за словами Президента України, є бюджетом виживання. Це означає неможливість купівлі ліцензійного ПЗ для всіх, хто його потребує. Таким чином держава, використовуючи найпотужній важіль — фінансовий — явно вказує єдино можливий зараз для України шлях до цивілізованого інформаційного суспільства.
Результати голосування
Зареєструвалися 190 учасників. Брало участь у відкритому прямому голосуванні 155 учасників (дехто пішов до завершення виступів):
У зв'язку з невизначенністю думки більшості учасникам конференції було оголошено, що ніякого звернення нікуди не буде послано, а результати голосування буде опубліковано на сайті kievoit.narod.ru.