Розглянемо програмне вікно Dolphin, що відображає вміст кореневої теки.
Призначення підтек таке:
/bin — системні програми, які можна запустити з командного рядка;
/boot — статичні файли менеджера завантаження;
/dev — файли пристроїв, під'єднаних до операційної системи. В Linux все розглядають як файл. Навіть різні пристрої: принтери, жорсткі диски, сканери тощо. Для отримання доступу до певного пристрою, необхідне існування спеціального файлу. Аналогічно влаштовано більшість UNIX-подібних операційних систем;
/debian — control.txt Source: skype;
/etc — файли налаштувань (конфіґураційні файли) як власне системи (налаштування мережі, перелік користувачів, груп тощо), так і різноманітних програм;
/home — домівки користувачів, серед яких ваша домівка є доступною, а решта — ні. Саме тут мають розташувати всі особисті дані користувачів системи. Чому мають? Бо власник ПК може зберігати свою власну інформацію у довільному місці, яке йому сподобається. Для безпеки самої операційної системи й даних користувачів останні рекомендують зберігати у теці /home. Для вищої надійності операційної системи й збереження інформації користувачів теку /home рекомендують виділити в окремий розділ жорсткого диску;
/home/username — домашня тека користувача. Вона містить частину конфігураційних файлів (налаштування користувача) і всю особисту інформацію користувача. Linux є багатокористувацькою операційною системою і тому кожний користувач має унікальну теку для особистих файлів.
Домашня тека суперкористувача root розташовано у корені файлової системи;
/lib* — основні розділювані бібліотеки й модулі ядра (системні бібліотеки й бібліотеки програм, що потрібні для роботи програм з тек /bin і /sbin та операційної системи загалом);
/lost+find — обслуговування жорсткого диску. У цю теку скидують файли, на яких не було посилань у жодній теці, хоча їхні inod не були помічені як вільні. Наприклад, при видаленні файлу з теки виник збій падіння напруги, то в системі залишиться загублений inode (від index node індексний дескриптор), який ніби вказує на коректний файл, але жодна тека не містить цей файл. В ext2 та інших нежурнальних файлових системах завдання відновлення таких файлів покладають на fsck (file system check) — вказівку UNIX, що перевіряє й виправляє помилки у файловій системі, знаходить inode, на які немає посилань, і створює на них посилання в lost+found. Після цього користувач зможе переглянути файли і при необхідності перемістити їх куди потрібно, повернувши потрібні назви. В ext3 та в інших журнальних файлових системах fsck проглядають журнал і, помітивши не повне завершення операції, відкатують її. Тому загублених inod у журнальних файлових системах менше;
/media — автоматичне під'єднання (монтування) файлових систем зовнішніх носіїв інформації (різноманітних USB-накопичувачів, CD-ROM і т.і.). При вставленні у привод CD-ROM диску його автоматично підключає у вкладену теку цієї теки;
/mnt — ручне під'єднання (монтування) файлових систем (наприклад, файлової системи іншого ПК локальної мережі) для тимчасових потреб;
/opt — додаткові програми загального користування;
/proc — інформація стосовно процесів, виконуваних наразі операційною системою. Різноманітну інформацію, яку ядро може повідомити користувачам, розташовано у "файлах" теки /proc. Наприклад, файл /proc/modules містить перелік завантажених модулів ядра. А файл /proc/cpuinfo — інформацію щодо процесора;
/root — домашня тека суперкористувача. Вона фактично нічим не відрізняється від теки звичайного користувача (звичайно, крім прав доступу). Як усталено цю теку розташовано у кореневій теці файлової системи. Це зроблено для уникнення проблем доступу до теки /home. Якщо до теки /home з якоїсь причини неможливо отримати доступ, у системі завжди є можливість завантажитися під обліковим записом суперкористувача для вирішення проблем з доступом;
/run — централізоване сховище тимчасових файлів, необхідних для запуску служб на ранніх стадіях завантаження системи. Тека /var/run є синонімом (/run монтуют через опцію bind до /var/run);
/sbin — основні системні програми (для адміністрування й налаштування системи);
/selinux — забезпечення роботи SELinux (від Security-Enhanced Linux — Linux з покращеною безпекою — система примусового контролю доступу. Входить до стандартного ядра Linux);
/srv — використовують переважно при роботі ПК у якості сервера для роботи з мережею для розташування параметрів, специфічних для середовища системи. Найчастіше ця тека порожня;
/sys — файли процесів системних пристроїв. До цієї теки примонтовано віртуальну файлову систему sysfs, яка долучає у середовище користувача інформацію ядра Linux щодо присутностіх у системі пристроях і драйверах. У версії ядра до 2.6 не використано;
/tmp — тимчасові файли системних процесів. Тимчасове сховище даних. Аналог теки C:/Windows/Temp в ОС Windows. Усі користувачі мають право читати й записувати в цій теці;
/usr — тека, що містить більшість встановлених програм й документації, вихідний код ядра и система X Window. Усі користувачі крім root мають доступ лише для читання. Можна змонтувати цю теку по мережі і зробити її спільною для кількох машин;
/usr/bin — додатково встановлені програми для усіх облікових записів;
/usr/games — ігри;
/usr/include — файли-заголовки С++;
/usr/lib* — системні бібліотеки для програм, розташованих у теці /usr;
/usr/local — згідно із стандартом /usr має бути спільним для кількох комп'ютерів і змонтованим у мережі, а /usr/local має містити встановлені пакети програм лише на локальній машині. Але найчастіше теку /usr/local використовують для встановлення програм, не призначених для конкретного дистрибутиву. Наприклад, для пакетного дистрибутиву Ubuntu /usr містить "рідні" пакети встановлення, а /usr/local містить пакети, зібрані з репозиторіїв;
/usr/sbin — додаткові системні программи;
/usr/share — загальні дані встановлених програм;
/usr/share/icons — всі іконки системи;
/usr/share/doc — довідкова документація щодо встановлених програм;
/usr/src — вихідні коди (у тому числі код ядра);
/var — поточні дані, з якими працює система (у тому числі журнали записів системних подій);
/var/cache — усі кеші різноманітних програм. Кеш (англійською cache, французькою cacher — ховати) — проміжний буфер зі швидким доступом, що містить інформацію, запит на яку надходить з найвищою ймовірністю. Доступ до даних у кеші здійснюється швидше, ніж в оперативній чи зовнішній пам'яті, за рахунок чого зменшується середній час доступу і збільшується загальна продуктивність обчислювальної системи;
/var/games — досягнення в іграх;
/var/lib — дані, змінювані програмами під час роботи (базы даних, метадані менеджера пакетів тощо);
/var/lock — lock-файли, що вказують на зайнятість певного ресурсу;
/var/log — усі log-файли;
/var/spool — задачі, які очікують на опрацювання (черги друку, непрочитані або невідправлені листи тощо);
initrd.img — образ Initrd (від Initial RAM Disk — диск в оперативній пам'яті для початкової ініціалізації) — тимчасової файлової системи, використовуваної ядром Linux при початковому завантаженні. Initrd зазвичай використовують для початкової ініціалізації перед монтуванням «справжніх» файлових систем. В Linux Kernel HOWTO (посібник щодо збирання ядра) пишуть, що initrd призначено для розв'язання проблеми курки і яйця для модульного ядра: для монтування файлової системи потрібен модуль для роботи з диском і файловою системою, а для зчитування модулю необхідна файлова система, з якої цей модуль зчитують;
vmlinuz — завантажувальний виконуваний файл, що є стислим ядром Linux. Його не потрібно плутати з vmlinux — проміжним кроком до виробництва vmlinuz, що є ядром, але не в стислій і не в завантажувальний формі.