Тема: тестування й оцінювання системи

Мета: закріплення навичок створення інтерфейсу користувача на прикладі фрагменту інформаційної системи, вивчення основних принципів проектування інтерфейсу користувача.

Обладнання: комп'ютери зі встановаленими ОС і середовищем програмування, придатним для створення застосунку з графічним інтерфейсом, (даний) конспект уроку.

Структура уроку

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань.
3. Вивчення нового матеріалу.
4. Закріплення вивченого матеріалу.
5. Підбиття підсумків уроку.
6. Домашнє завдання.

Хід уроку

1. Організаційний момент
Вітання з класом. Перевірка присутності і готовності учнів до уроку. Перевірка виконання домашнього завдання.

2. Актуалізація опорних знань

1. Назвати основні принципи проектування інтерфейсу.
2. Назвати види прототипів.

Порівняти з очікуваним.

3. Вивчення нового матеріалу

Тестування — невід'ємна складова процесу програмної інженерії для подальшого вдосконалення розроблених програмних засобів за допомогою усунення дефектів, що не виявленими іншими видами перевірок. Тестування забезпечує:

• виявлення помилок;
• показ відповідності реалізованих функцій призначенню програми;
• показ надійності як індикатора якості програми.

Тестування — найпопулярніша методика підвищення якості, підкріплена багатьма дослідженнями і досвідом розробки комерційних застосунків. Існує безліч видів тестування. Одні зазвичай виконують самі розробники, а інші — спеціалізовані групи.

• Блокове тестування — це тестування певного класу, методу або невеликої програми, яке виконують окремо від інших частин системи.

• Тестування компонента — це тестування класу, пакету, невеликого застосунку або іншого елемента системи, розробленого кількома програмістами або групами, що виконують в ізоляції від інших частин системи.

• Інтеграційне тестування — це спільне виконання двох або більше класів, пакетів, компонентів або підсистем, створених кількома програмістами або групами.

• Регресивне тестування — це повторне виконання тестів, спрямоване на виявлення дефектів у програмі, що вже пройшла цей набір тестів.

• Тестування системи — це виконання ПЗ в його остаточній конфігурації, інтегрованої з іншими програмними та апаратними системами.

Тестувати програмні додатки стає все важче, бо продовжує зростати їх технічна і функціональна складність. На жаль, технологія більшості процесів тестування не встигає за новими типами застосунків. Виникає ризик невідповідності якості програм та бюджету проекту. Процес тестування потребує перегляду. Для більшості проектів цей процес включає тестування коду програми з очікуваними результатами. Потім розробники «змінюють» код до тих пір, поки він не забезпечить потрібний результат. Або відбувається коригування очікуваного результату, якщо виявлено хибність постановки завдання. Такий підхід зосереджується на коді програми та його поведінці на безлічі тестових умов. Ретельне тестування вимагає великої кількості тестів. При такому підході до тестування вважають, що якість програми є функцією від кількості тестів — чим більше тестів, тим краща якість.

Кожен тест визначає:

• свій набір вхідних даних і умов для запуску програми;
• набір очікуваних результатів роботи програми;

Мета проектування тестових варіантів — систематичне виявлення різних класів помилок при мінімальних витратах часу і вартості.

Основні принципи тестування

1. Тестування виявляє присутність дефектів. Тестування виявляє, що дефекти присутні, але не може запевнити, що дефекти відсутні. Тестування зменшує ймовірну кількість незнайдених дефектів. Та якщо дефектів не знайдено, це не гарантує їхньої відсутності.

2. Вичерпне тестування неможливе. Тестування всього (усіх комбінацій введень і передумов) є неможливим за виключенням тривіальних випадків. Замість намагань протестувати все, використовують аналіз ризиків і пріоритетів, що допомагає провести цілеспрямоване тестування.

3. Раннє тестування. Тестування розпочинають так швидко як це можливо і зосереджують на визначенні цілей.

4. Групування дефектів. Зусилля тестування зосереджують пропорційно до очікуваної і отриманої густини дефектів по модулях. Декілька модулів зазвичай містять більшість дефектів.

5. Парадокс пестицидів. Якщо тестування повторюють, то один набір тестів не буде знаходити нові дефекти. Цього уникнути можна регулярною перевіркою, оновленням та дописуванням нових тестів.

6. Тестування залежить від контексту.

7. Відсутність дефектів оманлива.

Якість коду можуть визначати згідно з різними критеріями:

• прочитуваність коду.
• легкість підтримки:
  • тестування,
  • відлагодження,
  • виправляння помилок,
  • зміни структури
  • поширення на інші платформи.
• низька складність коду.
• коректність опрацювання винятків.

• Чи є інтерфейс користувача інтуїтивно зрозумілим?
• Наскільки легко виконувати прості, часті операції?
• Наскільки легко виконувати складні операції?
• Чи зрозумілі повідомлення про помилки?
• Чи завжди програма діє згідно з очікуваннями користувача?
• Чи є документація до ПЗ? Наскільки вона повна?
• Чи є інтерфейс користувача само-документуючим?
• Чи наявна затримки відгуку від програми є прийнятною?

3. Інструктаж з ТБ
4. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання 1. Запустити на виконання кожний із створених на попередньому уроці застосунків:

• «За двома сторонами й кутом між ними»;
• «За стороною і двома прилеглими до неї кутами»;
• «За трьома сторонами».

1. Перевірити відгук на таку некоректність введення даних: замість цифр — інші символи (літери, знаки пунктуації тощо).

2. Перевірити відгук на відсутність введення даних (всіх чи деяких).

3. Передбачити виведення відповідного повідомлення у разі некоректності чи неповноти даних.

5. Підсумок уроку

Запитання для узагальнення

1. Назвати види тестування.
2. Назвати основні принципи тестування.
3. Що таке оцінка якості з позиції звичайного користувача?

Виставлення оцінок.

6. Домашнє завдання
При потребі доробити завдання, розпочате на уроці. Оцінити створений застосунок з позиції звичайного користувача.

Текст упорядкував Ткаченко Сергій Анатолійович, вчитель cередньої загальноосвітньої школи № 67 Солом'янського району міста Києва, під час виконання випускної роботи на курсах підвищення кваліфі­кації з 10.12.2018 по 14.12.2018 року.