Вимоги до навчально-методич­ного за­без­печення дистан­ційного та зміша­ного навчання інформатиці

Короновірусна пандемія та відповідні карантинні заходи примусили всіх без виключення вчителів України у березні 2020 року спішно перейти до виключно дистанційного навчання. Не всі були готові до такого стрімкого переходу — психологічно, технологічно, методично.

Насправді, до дистанційного навчання можна і потрібно було підготуватися заздалегідь. Майже щороку оголошували карантин у школах України як наслідок епідемій. Але короткий термін (до місяця) таких карантинних заходів слугував виправданням того, що лише давали завдання за наявними підручниками. На жаль, при довгострокових обмеженнях цього не достатньо. Розглянемо причини необхідності розробки навчально-методичного забезпечення дистанційного навчання і вимоги до нього.

Чому наявних підручників недостатньо? Чинні навчальні програми і наявні підручники не розраховані на те, щоб учень самостійно чи навіть з допомогою батьків зміг опанувати програму, опираючись лише на підручник. Наприклад, виклад змісту не завжди логічно послідовний і може містити не означені (не описані) поняття.

Вимогу самодостатності та логічної послідовності викладу ніколи не висували у нормативних актах МОН чи рішеннях методичних комісій МОН. Навіть щодо математики! Тому не дивно, що цих характеристик не досягали. Проблема існувала ще до запровадження навчання інформатиці у школі і навіть до виникнення самого поняття «інформатика». І півстоліття тому, і зараз неможливо вивчити повноцінно математику чи фізику (в обсязі чинної навчальної програми) лише за шкільними підручниками.

Але навіть при наявності підручника, бездоганного щодо технології викладу, учні не впораються з ним самостійно: у більшості шкіл відсутні передумови успішного вивчення природничо-математичних дисциплін взагалі й інформатики зокрема. Найвиразніше це прявляється при вивченні програмування, на що відведено до 40% навчального часу.

Загальновідоме зауваження Едсгера Вібе Дейкстри про те, що програмування, тобто вироблення алгоритмів, — занадто важка справа, щоб навчити йому кожну кухарку. Спроби перетворити програмування на просте, досяжне для кожного заняття, приречені на невдачу — див.:

Пояснення цього, на перший погляд, фаталістичного для чинної навчальної програми з інформатики висловлювання — в іншому зауваженні того самого автора те, що крім математичних здібностей, життєво важливою якістю програміста є досконале володіння рідною мовою. На загальноосвітньому рівні поки не створено і не передбачено створення обов'язкових передумов успішного вивчення природничо-математичних дисциплін. А саме:

Перехід від вимоги «опиши, поясни» до вимоги «поміть у робочому зошиті» не сприяв розвитку мовлення. Чинні навчальні програми з інформатики не передбачають (і не можуть передбачити), щоб учителі інформатики своєчасно викладати ті розділи математики, які:

Є ще одна «мовна» проблема — проблема стилю мови підручника. Зазвичай підручники пишуть з розрахунку на легке перше знайомство. Багатослів'я — повінь знайомих словосполучень, в яких тонуть нові поняття і змістовні висловлювання про нове — видається непоганим спочатку. Але це неприйнятно як остаточний варіант. Бо змістовні задачі-багатоходівки у будь-якій галузі інформатики стають неосяжними, а тому непідйомними для учнів. Тому вчитель повинен, образно кажучи, «за руку» вести учня від стилю висловлювання, зручного для початківця, до стилю, прийнятного для фахівця. Інакше кажучи, вчити лаконічності й чіткості висловювань особистим прикладом.

Без карантинних обмежень вчитель у повсякденній роботі має можливість щохвилини стежити за реакцією учнів на створений потік інформації чи за їхньою практичною роботою і втручатися у разі потреби. При карантинних обмеженнях навіть при проведенні занять у режимі відеоконференції це нездійсненно.

На жаль, є ще одна проблема, яку ми не маємо можливості розглянути у цій публікації: низький рівень умотивованості учнів і, як наслідок, досягнення хоча б задовільних результатів для таких лише за умови психологнічного тиску і постійного контролю з боку вчителя.

Карантинні обмеження не створили нові проблеми, а лише загострили вже наявні, зробили негативні наслідки від них відчутнішими.

Щоб виправити становище, потрібні додаткова допомога вчителя. З усвідомленням причин необхідності таких зусиль чи ні. І робота має йти щонайменше у двох напрямках:

Удосконалення викладу змісту кожен учитель буде здійснювати, ґрунтуючись на вже наявних ресурсах і своєму сприйнятті їх. Принцип академічної свободи може породите хибне відчуття вседозволеності, можливості діяти різними способами. Насправді одним з критеріїв правильності дій автора є відчуття (повної) несвободи.

При цьому різні автори отримають різні й гарні результати. Різноманітність не суперечить відчуттю несвободи при створенні навчальних матеріалів. І причина не лише у різному досвіді чи шкалі цінностей авторів. Різні учні на різних стадіях свого розвитку вимагають різного стилю подання матеріалу:

тощо. Тому учні повинні мати доступ до джерел з істотно різним стилем викладу матеріалу. Ми ж зосередимося лише на тому, що має бути спільним для усіх учителів при дистанційному навчанні.

Відео та аудіозаписи:

Текст:

Деталізовані вимоги до подання інформації у текстовому вигляді
(вимоги до розробки уроку на курсах підвищення кваліфікації
вчителів інформатики в ІППО КУ імені Бориса Грінченка
з вересня 2012 року по червень 2018 року)

Наповнення розробки уроку не може бути залежним від використання платного або платформно залежного програмного забезпечення.

Тема і зміст розробки уроку для запропонованих тем повністю визначені відповідним фрагментом навчальної програми для загально освітніх навчальних закладів. Опис мети уроку:

Зміст має повністю відповідати проголошеній меті.

Виклад змісту має бути:

Формат — html-документ, що не є результатом запису документу формату Word в іншому форматі і не містить неістотних для викладу змісту й форматування символів. Інакше кажучи, теги html потрібно набирати з клавіатури. Кодування — UTF-8. Код HTML потрібно починати таким вступом:

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Frameset//EN" "http://www.w3.org/TR/html4/frameset.dtd">
<html lang="uk-ua"><head>
<meta name="keywords" lang="uk-ua" content="ключові, слова">
<meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=utf-8">
<link rel="icon" type="image/png" href="../../16.ico" />
<title>Тема уроку</title></head>
<body style="text-align:justify;"><font face="ubuntu,calibri" size=+2><p>

і завершувати таким чином:

</p><hr><p>
Текст упорядкував <i>Ім'я по Батькові Прізвище</i>,
вчитель Повна назва закладу ... району міста Києва.

Зображення програмних вікон чи фрагментів їхнього інтерфейсу подавати:

Вимога «без спотворення» означає, що з копії екрану зображення отримують лише вирізанням без стискання, а тег <img> не містить жодної вказівки щодо розмірів зображення на веб-сторінці.

Інші зображення (без прямокутних областей одного кольору) потрібно подавати у форматі jpg.

Бажані розміри зображення: по горизонталі — до 750 пікселів, по вертикалі — до 550 пікселів.

Найлегший і найшвидший спосіб задоволення вимог щодо формату незалежно від рівня опанування HTML (аж до повного незнання):

Дотримання елементарних правил набору й форматування тексту — стандартів видавничої справи щодо використання написання, дефісу, тире і короткого тире, викладених, наприклад, у роботі № 8 за 2012 рік, — має бути неухильним.

Більшість вчителів інформатики міста Києва успішно упоралися із завданням створення навчально-методичного забезпечення з дотриманням описаних вище вимог до тексту під час проходженння курсів підвищення удосконалення вчителів інформатики у 2012-2018 роках. Ті, хто цього не пройшов (молоді вчителі й учителі з інших регіонів) можуть скористатися при потребі найлегшим і найшвидшим способом задоволення вимог щодо формату. Тому завдання створення навчального тексту не винесено у самостійну роботу цього модуля.

Oпублікованими розробками уроків 2012, 2013 і 2016 років повністю покрито зміст чинної Державної навчальної програми загально освітнього рівня для 5-9 класів і питання щодо програмування програми профільного навчання інформатиці у 10-11 класах. Інакше кажучи, питання навчальних текстів можна вважати закритим цим чи іншим способом.

Єдине застереження: не вказано розподіл часу. Але це й природно, бо швидкість подання матеріалу істотно різниться від школи до школи і навіть від класу до класу в одній школі. Тому деякі розробки містять матеріал і завдання на два-три уроки в одному класі чи на один урок в іншому класі

Відео чи аудіо конференція:

Можна (наприклад, при роботі з zoom) налаштувати автоматичний запис відеоконференції:

Причини записувати відеоконференцій при дистанційному навчанні:

Корисно знати про zoom таке:

Примітка. У трійці: запис — текст — конференція місце презентації — лише у записі, який сам є потоковою презентацією. Нагадаємо: мета презентації — не донести до слухача (глядача) якісь дані у всій повноті і структурованості — те, що має робити вчитель з опорою на розум і свідомість. Мета презентації зовсім інша — викликати прихильність або відразу (емоцію) до певних ідей, процесів чи людей.

Вище описано оптимальне використання засобів для дистанційного навчання. Очевидно, що при переході до змішаного навчання в очну форму потрібно переводити у вказаному порядку: